неділя, 29 січня 2017 р.

Історія сьогоднішнього дня

БІЙ ПІД КРУТАМИ - СИМВОЛ ГЕРОЇЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.
29 січня 1918 року відбулася битва під Крутами між більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном київських студентів та вільного козацтва, які захищали Українську народну республіку. Українськими частинами керував полковник Аверкій Гончаренко. 5 годин захисники Крут стримували наступ більшовиків аж поки в них не скінчилися набої. Після того як їх позиції почали обходити з лівого флангу, студенти пішли у відступ до Києва. У сум'ятті відступу 30 студентів потрапили в полон і їх розстріляли. У березні тіла 28 вояків-студентів були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі в Києві. Битва під Крутами стала символом самопожертви та героїзму молодів в часи українсько-більшовицької війни.



субота, 21 січня 2017 р.

Флешмоб до Дня Соборності України

22 січня - День Соборності України
Історичний довідник
Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення сконцентрованого в них історичного досвіду боротьби українства за свободу, незалежність, державність. До таких подій належить 22 січня 1919 року - день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом - Днем Соборності.
Саме того зимового дня в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії було ухвалено рішення про об'єднання двох, розділених історичною прірвою, гілок українського народу. В Універсалі Директорії УНР наголошувалося: "Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
Так, спираючись на заповітні мрії і широке волевиявлення обох частин українства, враховуючи об'єктивні історичні, політичні, духовні, правові аспекти цього тривалого й болісного процесу, постала єдина соборна Українська держава.
Оцінюючи тоді цю важливу подію, відомий український політичний діяч і публіцист Сергій Єфремов писав: "Того дня оформлено і затверджено акт поєднання двох досі порізнених частин України. Розпанахане, од віків переполовинене тіло національне зробило останній акт, щоб зростись не тільки духом, бо це давно вже зроблено, а й у політичних формах".


четвер, 19 січня 2017 р.

Педагогічні читання. Заняття-тренінг 
«Педагогічне спілкування як засіб формування
 успішної особистості учня»

Тренер: Колесник О. В., викладач історії та суспільних дисциплін

Мета тренінгу: опанування педагогами прийомів ефективного спілкування через визначення  та обрання педагогічних форм спілкування та застосування техніки  активного слухання .

Завдання тренінгу:

ü   розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
ü   відпрацювання навичок розуміння себе, учня  та використовувати види педагогічного    спілкування;
ü   набуття навичок активного слухання;
ü   активізація процесу самопізнання й самоактуалізації;
ü   розширення діапазону творчих здібностей;

Хід тренінгу:

І. Знайомство.
1.      Вправа «Не хочу хвалитися, але я …»
Мета: познайомити учасників тренінгу, створити сприятливий мікроклімат у групі, розвивати уміння стислої самопрезентації.
Хід вправи: усі учасники тренінгу сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…». У вправі мають бути задіяні всі учасники.

ІІ. Тема тренінгового заняття
1.Вступне слово. В нашій сучасній педагогічній діяльності ми часто говоримо про інтерактивні методи навчання, впровадження інноваційних технологій, обираємо проектні технології ,комп’ютерні технології.
На сьогоднішньому, такому розширеному методичному занятті, я б хотіла повести мову про педагогічне спілкування, згадати стилі спілкування, поділитися та обмінятися досвідом стосовно педагогічного спілкування, яке б давало можливість отримати задоволення від діяльності самого викладача та і  учень відчував себе комфортно, мав мотивацію у навчанні.
2.Оголошення теми та завдань тренінгу (мова піде про зворотній зв'язок педагогічного спілкування та особистості учня)

ІІІ. Очікування («море очікування»)
Мета: виявити очікування учасників тренінгу.
Завдання: позначити  на аркуші паперу у вигляді корабликів  свої очікування; кожен запис «озвучується» автором, прикріпити свої кораблики  до моря очікувань.
Рекомендація: до очікувань треба повернутися наприкінці тренінгу, з’ясувавши, які очікування справдились, які ні, чому, прикріпивши вітрила.

ІV.Правила роботи в групі.
 Мета: вироблення правил ефективного спілкування, наприклад:

ü  добровільна участь у виконанні завдань;

ü  щирість у спілкуванні;

ü   персоніфікація висловлювань;

ü  конфіденційність;

ü   активність;

ü  толерантність;

ü  право на підтримку тощо.

V. Проведення тренінгів
1.Вправа «Асоціації».  Успішне спілкування викладача з учнями.

Вид діяльності: говоріння  та запис асоціацій
-         Результат
-         Взаємоповага
-         Тісний зв'язок
-         Справедливість
-         Доброта
-         Знання і т.д.
Висновок: тільки при встановленні позитивного взаємного контакту викладача і учня можливе успішне навчання.
2.Вправа «Я знаю який стиль спілкування обираю».
Вид діяльності: читання, аналіз, опис, презентація.
Рекомендації: поділ на чотири групи за методом «пори року»
Завдання: кожна група отримує опис одного із виду педагогічного спілкування за допомогою якого необхідно визначити тип спілкування та вказати якості викладача даного стилю і якості учня.
3.Гра «Невидимий зв'язок».
Мета: створення умов для визначення стилю спілкування.
Обладнання: моток міцних цупких ниток.

 Учасники стають, утворюючи коло, на від¬стані витягнутих рук і заплющують очі. Ведучий виходить у середину кола й розповідає історію:
«Багато років тому на землі жив мудрець, який спочатку довгий час подорожував по різних містах і селах, а потім присвятив себе роздумам про людську сутність. І зв’язав му¬дрець довгу й дуже тонку нитку. Вирішив він обійти добрих серцем людей та зв’язати їх цією дивовижною тонкою ниткою».
 Ведучий розповідає історію та обходить учасників, вкладаючи кожному в руки нитку. Коли нитка опиняється в останнього учасника, ведучий відрізає її й зв’язує кінці. Таким чином нитка утворює замкнене коло.
«Воістину, нитка була унікальна. Гладенька, тонка, вона була зовсім непомітною для людини, але, попри це, впливала на її стосунки з іншими людьми. Ті, кому мудрець передав дивовижну нитку, стали добрішими, спокійнішими, тер¬пимішими. Вони стали уважніше ставитись один до одного, намагалися зрозуміти думки й почуття ближнього. Іноді вони сперечалися, та, на диво, нитка натягувалася, проте не обривалася. Іноді вони сварилися, але після примирення обірвані кінці зв’язувалися знову. Тільки вузлик нагадував про минулу сварку.
Що зробили люди з подарунком мудреця? Хтось дбайливо зберігав, передаючи її таємницю з покоління в покоління. Хтось, не відчуваючи присутності нитки, залишав на ній велику кількість вузликів, та й характер цієї людини поступово ставав «вузлуватим». Але головне - у кожного з’явилася здатність протягувати нові нитки до тих, кого він вважав близькими й друзями, соратниками та партнерами».
 Зараз ви відчуваєте в руках дивовижну нитку, подарунок мудреця. Давайте перевіримо, що може статися, якщо кожен з вас потягне її на себе. Бачите, вона натягнулася й ріже руки. Такі стосунки називаються натягнутими.
 А якщо хтось потягне на себе, а хтось не стане цього робити? Рівновага кола порушиться. Хтось почуватиметься більш стійким. Про таких ка¬жуть: «Він тягне покривало на себе».
 Деякі люди люблять чіпляти цю нитку собі на шию. Хочете спробувати? Відчули, як боляче нитка ріже шию? У таких ситуаціях кажуть: «Посадив собі на шию».
 Із цією ниткою можна проводити різні експерименти. Багато людей присвячують цьому ціле життя. Натягнуть, розірвуть, зав’яжуть вузол, повісять на шию чи взагалі відпустять.
 Давайте зараз спробуємо знайти такі поло¬ження й натяг нитки, які були б найбільш зручними для всіх. Запам’ятаймо цей стан кожною клітинкою свого тіла.

Питання для обговорення:
 1. Які були ваші враження від зіткнення із цією дивовижною ниткою, подарунком мудреця?

 2. Що було легко, а що важко в цій грі?

 3. Чого може ця гра навчити команду?

Висновок: відчуття невидимого зв’язку допомагає встановити довірливі стосунки  мж викладачем і учнем. Комфортність взаємин залежить від стану нитки, натягнутого чи вільного. Експериментуючи з натягуванням нитки, ми символічно проживали різні типи спілкування. Головне – незважаючи ні на що, уміти поновлювати комфортне положення нитки.

4.Вправа «Трибуна вільних думок»
Мета: виробити правила педагогічного спілкування, яке  було б  засобом формування успішної особистості учня.
Рекомендації: поділ на малі групи за висловом «Вмілий педагог – успішний учень»
Завдання:
Ø  1 і 2 групи – звернутися до колег з пропозиціями (вимоги, прохання) щодо педагогічного спілкування з учнями, щоб учень відчував себе потрібним, тягнувся до вчителя та мав успіхи.
Ø  3і 4 групи – слово-звертання учнів до викладачів про те, якими б вони хотіли бачити вчителя, щоб самим бути успішними.
 VІ. Підбиття підсумків: чи справдилися ваші очікування?(повертаємося до очікувань)

 VІІ. Прикінцеве слово «Все залежить від тебе».

 Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця най¬розумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же заду¬мав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю йо¬го за спиною і запитаю, що в мене в руках - живе чи мерт¬ве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його...» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотіло¬ся послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорля¬вий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і ска¬зав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той по¬летів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими криль-цями.
 Отже,лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.