V обласні Читання з Гуманної Педагогіки

 «Сім’я – лоно культури людства»

16 лютого викладачі навчального закладу прийняли участь у Педагогічних Читаннях Гуманної Педагогіки на базі ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище ім.А.С.Макаренка». Регламент роботи Читань включав зустріч з кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету, президента Всеукраїнського культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, члена громадської ради МОН України, Лицара Гуманної Педагогіки – Круком Станіславом Леонідовичем. Гість Читання Богосвятська Анна-Марія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського ОІППО, член-кореспондент Ноосферної академії наук та освіти, Лица Гуманної Педагогіки, донесла до присутніх думку, що сучасний урок має обличчя та душу і кожна дитина  - це світ пізнання для педагога.

У ході майстер-класу «Формула мрії дитини» (Кіріна-Радчук Валентина Миколаївна, методист ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище ім.А.С.Макаренка», голова Сумського обласного центру Гуманної Педагогіки, відмінник освіти України, Лицар Гуманної Педагогіки) було розглянуто філософські та психологічні аспекти мрії, визначено головні чинники її здійснення та виведено ФОРМУЛУ мрії як основу педагогічної діяльності вчителів і батьків.

У сучасному суспільстві важко визначити пріоритетне місце жінки. І тому у процесі творчої майстерні «Світ такий, яка у ньому жінка» (Михайленко Наталія Вікторівна, голова циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін педагогічного училища та Соловей Галина Сергіївна, викладач педагогіки) учасники обговорили та в ході практичних вправ спробували визначити, що значить бути жінкою у сучасному суспільстві.

Вічний біль - Афганістан

Афганська війна... брудна, неоголошена.. Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.

Афганська війна забрала життя З360 наших українських юнаків. Ще понад 12 тисяч бійців – з України були поранені та скалічені. З життя після 1989 року пішло більше 5-ти тисяч побратимів. Афганістан - це рана, що не заживає...

Вічно молодими, повернувшись на рідну землю в цинкових трунах, залишилися наші земляки – це 13 юнаків та одна дівчина – медична сестра. Серед них наш випускник – Трофименко Володимир

Скільки їх, юнаків, синьооких, русявих і чорнявих, одружених і тих, до яких ще не прийшло кохання воювали на тій землі. Але для багатьох хлопців ця війна ще й досі не закінчилася… вона приходить у сни і пече кривавою раною на душі….

19 лютого у навчальному закладі відбулася зустріч з воїнами-інтернаціоналістами: Терном Сергієм Володимировичем, Чередніченком Анатолієм Олександровичем, Смірновим Миколою Вікторовичем та Сіробабою Олександром Івановичем. Воїни-афганці поділилися спогадами про тяжкі будні війни, у своїй промові закликали підростаюче покоління любити Батьківщину, віддано служити їй та гідно захищати державу. З вітальним словом звернувся директор училища Троян Анатолій Григорович, який зауважив, що кожен солдат, який пережив страхіття війни заслуговує на повагу та шанобливе ставлення до нього. Потрібно знати історію нашої Батьківщини і розбудовувати країну як демократичну, незалежну та правову державу.

"Життя, віддане Україні"

До 100-річчя битви під Крутами

29 січня. Є така дата в нашій  історії. Дата, полита кров'ю... і, на превеликий жаль,  як у ХХ ст., так і у ХХІ ст. історії України

Це історія….

«Юних сміливців, яких жменька була -

Із серцем із сталі і духом з граніту.

О. велич летіла у вічність з їх лав.

І чин їх навіки став юності мітом ».

Ця дата нерозривно пов’язана із словом Крути - назва залізничної станції, що уособлює героїчний подвиг цілого покоління, яке піднялось на захист української державності. Та січневі подій на Майдані 2014 року, коли з’явилися перші янголи Небесної Сотні.

Що було під Крутами? Хто були ті юні герої? Якої вічної винагороди сподівались юнаки, вирушаючи на бій? Чи вірили в свою перемогу? Чи сподівались на свою силу?

То були гімназисти і молоді студенти, непризвичаєні до військової справи. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари.  Їх душам було огидне кожне насильство, убивство, бій. Коли ударив останній час для України, вони пішли - 300 юнаків проти  13000 більшовиків І всі полягли.

З метою вшанування 100–річної пам’яті загиблих під Крутами, учні навчального закладу прийняли участь в організації та проведенні історико-літературної композиції «Цвіт життя вони віддали Україні».