Вічний біль - Афганістан

Афганська війна... брудна, неоголошена.. Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.

Афганська війна забрала життя З360 наших українських юнаків. Ще понад 12 тисяч бійців – з України були поранені та скалічені. З життя після 1989 року пішло більше 5-ти тисяч побратимів. Афганістан - це рана, що не заживає...

Вічно молодими, повернувшись на рідну землю в цинкових трунах, залишилися наші земляки – це 13 юнаків та одна дівчина – медична сестра. Серед них наш випускник – Трофименко Володимир

Скільки їх, юнаків, синьооких, русявих і чорнявих, одружених і тих, до яких ще не прийшло кохання воювали на тій землі. Але для багатьох хлопців ця війна ще й досі не закінчилася… вона приходить у сни і пече кривавою раною на душі….

19 лютого у навчальному закладі відбулася зустріч з воїнами-інтернаціоналістами: Терном Сергієм Володимировичем, Чередніченком Анатолієм Олександровичем, Смірновим Миколою Вікторовичем та Сіробабою Олександром Івановичем. Воїни-афганці поділилися спогадами про тяжкі будні війни, у своїй промові закликали підростаюче покоління любити Батьківщину, віддано служити їй та гідно захищати державу. З вітальним словом звернувся директор училища Троян Анатолій Григорович, який зауважив, що кожен солдат, який пережив страхіття війни заслуговує на повагу та шанобливе ставлення до нього. Потрібно знати історію нашої Батьківщини і розбудовувати країну як демократичну, незалежну та правову державу.